Опис досвіду роботи

          «Людина не може нічого навчити іншу людину. Вона може тільки допомогти знайти їй правду у власному серці. В необхідності – єдність, в сумніві – свободу, в усьому – любов», - саме  цей  вислів  Августина Блаженного я  поклав  до  свого  рюкзака, вирушаючи  таким  складним  і  разом  з тим  цікавим  учительським  шляхом. Він  завжди  був  тернистим, а  сьогодні, в  період  становлення  української  державності, особливо. Нова  школа  ставить  перед  вчителем  нові  завдання,   перш  за  все – виховати  творчу  особистість, знайти «золоту  жилку», що  допоможе  в  розкритті  творчих  здібностей  дитини.

           Своє  завдання  як  вчителя  музики  я  бачу  в  тому, щоб  навчити  дітей  цінувати  прекрасне, використовувати  його  для  формування  себе  як  особистості, знайомити  учнів  з  найвизначнішими  досягненнями  світового  мистецтва, розвивати  творчі  здібності, креативне  мислення  школярів, сприяти  емоційному  розвитку  особистості, навчити  дітей  формулювати  свою  думку  й  належно  аргументувати  її, виховувати  в  учнів  повагу  до  своєї  культури  та  інших  етнокультурних  традицій. Реалізації  цього  завдання, на  мою  думку, сприяють  міжпредметні  зв’язки  та  інтеграція  на  уроках  музичного мистецтва.

    Урок   музичного мистецтва  сьогодні – це  і  урок  філософії, і   мистецтвознавства, і  країнознавства, де  поєднуються  знання  з  географії, історії, мистецтва  країни, літератури, яка  вивчається. Тому  впевнений,  що  вчитель  музичного мистецтва  має  працювати  в  тісному  контакті  з  вчителями – предметниками, які  на  своїх   уроках  можуть  поглибити  знання  учнів  з  тої  чи  іншої  теми. Переконаний, що  музичні твори   неможливо  вивчити  досконало  без  знання  матеріалів  з   історії, філософії, психології, культурології, образотворчого  мистецтва, живопису, скульптури, архітектури, театру, кіно, а  також – без відповідних  географічних  знань  і  без  зіставлення  з  рідною  літературою. Саме  тому  вважаю  проблемне  питання «Роль  міжпредметних  зв’язків  у  розвитку  естетичного  смаку та формуванні світогляду учнів» важливим  і  продовжую  пошуки  нових  форм  і  методів  його  реалізації  на  своїх  уроках.

         Актуальність  даної  теми  полягає  в тому, що  уроки  музичного мистецтва  мають  створювати  належні  умови  для  реалізації  принципів  національного  й  полікультурного  виховання, мотивації  творчої  активності, формування  досвіду  творчої  діяльності  та  емоційно – ціннісного  сприйняття  світу. Музичне мистецтво  як  навчальний предмет  у  закладах  освіти, синтезуючи  в  собі  найвищі  досягнення  культури  народів  світу, має  великий  арсенал  засобів  для  перетворення  її  фундаментальних  цінностей  в  індивідуальний  досвід  учня, дає  унікальну  і  необхідну  можливість  учитися  жити  в  конкретному  соціокультурному  просторі.

      Проблема  раціонального  впровадження  міжпредметних  зв’язків  у  навчально – виховний  процес, яка  не  є  за  своєю  сутністю  новою, розроблялася  Я. Коменським, Й. Песталоцці, Дж. Докком, А. Дистервергом, К. Ушинським  та  ін.  

       У  ХХ ст. значний  внесок  у  розвиток    теорії з даної теми  зробили  психологи 

Б. Ананьєв, Є. Кабанова-Меллер, Ю. Самарін, педагоги   Ю. Бабанський,  І. Лернер, В. Максимова, В. Онищук, М. Скаткін. У  їхніх  працях   обґрунтовано  погляд  на  міжпредметні  зв’язки  як  умову  систематизації  навчального  процесу. Про  необхідність  використання  творів  мистецтва  на  уроках  музики  з  метою  формування естетичних  смаків  учнів, посилення  інтересу  до  вивчення  предмета  наголошували  в  своїх  методичних  працях  Т. Ладиженська, В. Гречинська, М. Стельмахович, К. Кабенко  та  ін. Працюючи  над  проблемою  «Роль  міжпредметних  зв’язків  у  розвитку   естетичного  смаку  та формуванні світогляду учнів», спирався  на  такі  теоретичні  праці: Л. Варзацька «Міжпредметна  інтеграція  в системі  особистісно – зорієнтованої  мовної  освіти», В. Тютюнник «Інноваційні  підходи  до  форм  організації  навчання  в  середній  школі» та ін.

        Переконаний, що  для  успішного  здійснення  міжпредметних  зв’язків  учитель  завжди  має  чітко  усвідомлювати, з  якою  метою  встановлюються  ці  зв’язки  і  в  якій  формі  це  буде  зроблено. Міжпредметні  зв’язки  здійснюються  з  метою: комплексного  підходу  до  засвоєння  змісту  предмета; стимулювання  аналітико – систематичної  діяльності  учнів; формування  вмінь  переносити  знання  із  однієї  дисципліни  в  іншу; розвитку  інтересу  учнів  до  творчої  діяльності, розширення  світогляду  учнів; формування  духовних  та  естетичних  цінностей  учнів.

      Найбільш  продуктивними  при  викладанні  музичного мистецтва  є  застосування  міжпредметних  зв’язків  з  дисциплінами  гуманітарного  циклу – українською  літературою, історією, народознвством. Глибинні  зв’язки, що  поєднують  ці  галузі  знань, дають  змогу  робити  уроки   музики  науковими й  аргументованими, забезпечуючи  нерозривність  у  формуванні  комплексного  сприйняття  того  чи  іншого  поняття. Ступінь  залучення  відомостей  з  різноманітних   галузей  знань  може  бути  різною – від  епізодичних  одиничних  вкраплень (довідок, невеликих  повідомлень, ілюстрацій  тощо)  до  компаративного  аналізу  декількох  явищ (тем, сюжетів, образів, ідей, концепцій).

       Особливе  місце  серед  міжпредметних  зв’язків  при  викладанні  музики  посідають  різноманітні  міжмистецькі  аналогії – з  живописом, скульптурою, архітектурою, театром, кіно, танцем. Крім  величезного  емоційно – естетичного  впливу, такі  уроки  стають  джерелом  справжнього  мистецького  відкриття  світу, стимулом  до  реалізації  творчого  потенціалу  дітей, засобом  формування  справжнього  мистецького  смаку. Саме  під  час  цих  занять  дитина  усвідомлює, що  музика – це  різновид  мистецтва, бо  вона  твориться  не  простими  словами, а  кольором, пластикою, рухом. Тому  свої  уроки  будую  на  основі  взаємодії  мистецтв, що  дає   можливість  здійснювати  синтез  наукового  і  художнього   типів  пізнання  дійсності.

        Для  успішної  реалізації  даної  проблеми  використовую  матеріал, уже  відомий  учням  з  попередніх  уроків ; під  час  розгляду  певного  питання  залучаю  і  матеріал  суміжного  предмета, що  вивчається  у  той  самий  період ; наголошую  учням  про  необхідність  знань, які  вони  здобудуть  у  майбутньому  на  інших  уроках . Наприклад, вивчаючи  у  8  класі  оперу   «Ромео  і  Джульєтта», попереджаю   учнів , що вони будуть вивчати з світової літератури трагедію «Ромео і Джульєта», а в 10 класі на  уроках  української  літератури  вони  ознайомляться  з  героями  М. Коцюбинського «Тіні  забутих  предків», яких  називають  українськими  Ромео  і  Джульєттою.

Вивчення теми „На щедрій пісенній ниві” у 8 класі я поєдную з формуванням у школярів уявлень про рідний народ, його культуру, побут, традиції.  Народна музика входить у свідомість дитини не формалізованими конструкціями, а особистісно забарвленими знаннями про рідну землю та людей, які на ній живуть. Творче використання народознавчого та художнього матеріалу створює атмосферу шанобливого захоплення багатством скарбів рідного народу.

     Важливими  умовами  здійснення  міжпредметних  зв’язків  є  творчий  діалог  вчителя  та  учнів, самостійна  пошукова  робота  останніх  під  час  підготовки  до  уроку. Широко  залучаю  до  проведення  уроків  учнів – асистентів, які  готують  різні  довідки  історичного, біографічного, літературознавчого  характеру, підбирають  ілюстративний  матеріал, коментують  його. Вивчаючи легендарну пісню Володимира Івасюка «Червона рута» організовую роботу у трьох групах: біографів, мистецтвознавців та біологів. Біографи готують інформацію про життя та творчість В. Івасюка, мистецтвознавці – про мистецьке значення творчості відомого композитора, біологи -  про чарівну квітку червону руту.

            Найкращим  виявом  міжпредметних  зв’язків  є  проведення  інтегрованих  уроків. Такі  уроки  потребують  ретельної  попередньої  підготовки  як  учителів, які  їх  проводять, так  і  учнів. Інтегровані  уроки  спрямовані  на  розширення  кола знань  учнів  з  даної  теми, формування  в  учнів  здатності  сприймати  предмет  різнобічно, системно; сприяють  активізації  мислення  учнів, розвитку  ініціативності, самостійності, креативності  та  критичності  мислення, значно  підвищують  ефективність  навчання, сприяють  формуванню  соціокультурної   компетенції  учнів.

      Прикладом інтегрованого  уроку  є  урок у 5 класі -  вивчення опери М. Лисенка «Тарас Бульба».  Крім  історичної  довідки  про  запорожців, яка  описує   закони, звичаї  та  побут  козаків, вважаю  доцільним  залучити  учнів  до  роботи  над  картиною  І. Рєпіна  «Запорожці  пишуть  листа  турецькому  султану». Після  розповіді  вчителя  образотворчого  мистецтва  про  творчу  історію  картини  вчитель  світової літератури  проводить  паралелі опери  з  текстом  твору  Гоголя.. На  цьому  ж  уроці  учні  мають  можливість  прослухати  уривки  з  одноіменної  опери, створеної  М.В. Лисенком.  Аналізуючи  твір  українського  композитора, намагаюся допомогти  учням  відчути  взаємозв’язок  опери  з  одноіменною  повістю, як  різними  засобами  мистецтва  відображені  історичні  події, національні  риси  характеру, почуття, переживання  головного  героя  Тараса  Бульби, зрозуміти, що  опера  та  однойменна  повість  доповнюють  і  збагачують  одна  одну.

    Використовуючи  різні  нестандартні  форми  роботи, інноваційні  методи  навчання («мікрофон», «мозковий  штурм», «синтез  думок», «Займи  позицію», «коло  ідей», метод  проектів, метод  , рольові  ігри), спонукаю  учнів  до  активної  розумової  діяльності, сприяю  зростанню  інтелекту, розвитку  творчих  здібностей. А  це, в  свою  чергу, допомагає  формувати  творчу  особистість.

    У  своїй  роботі  значну  увагу  приділяю  вибору  форм  і  методів  навчання, використовую  нетрадиційні  форми  проведення  уроків. Практикую  проведення  таких  уроків:  урок – подорож, урок – вистава,  урок – інсценізація, урок – диспут,  урок – спогад. Нестандартні  уроки  викликають  жвавий  інтерес  у  школярів, а  інтерес, як  відомо, є  стимулом  пізнання, вмотивовує  процес  навчання.

     На  своїх  уроках  широко  застосовую  інформаційно – комунікаційні  технології, використовую  педагогічні програмні засоби.

      На мою думку міжпредметні  зв’язки  найбільш  доцільно  використовувати  під  час  проведення  різноманітних  позакласних  заходів. Це  дає  змогу  вселити  в  душу  кожного  учня  розуміння  нерозривності  і  всеохопленості  навчання, показати, що  у  школі  всі  предмети  покликані  допомогти  йому  стати  освіченою  багатогранною  особистістю. Розвиткові  творчої  особистості  учня, можливості  проявити  свою  індивідуальність  допомагають   і  предметні  тижні, участь  у  різноманітних  творчих  конкурсах, а  також  у  шкільному   гуртку естрадної пісні.

         Свою   навчально – виховну  діяльність  вважаю  результативною. Мої  вихованці  є  переможцями  районних, обласних та всеукраїнських  конкурсів.  

          Отже, міжпредметні  зв’язки  є  необхідною  складовою  роботи  вчителя  музики, який  працює  за  принципами  особистісно-орієнтованого  навчання, бо  завдяки  інтегрованому  підходові  до  вивчення  різних  шкільних  дисциплін  створюються  всі  умови  для  формування  в  учнів  стійких  знань  з  предмета,  розвитку  гуманістичного  світогляду  та  художньо – естетичних  цінностей  учнів, чіткої  ідентифікації  себе  як  носія  певних  соціальних, національних  і  культурних  ознак, виховання  повноцінної  духовної  особистості. Саме  завдяки  цьому  якнайповніше  можна  розкрити  творчий  потенціал  дитини, залучити  кожного  учня  до  співпраці, виховати  розуміння  краси  і  цінності  кожної  особистості.